Кінезіологічні вправи для дітей / Комплекс 1

Консультація для батьків "Новий рік вже на порозі!"

Новий рік - найбільш довгоочікуване свято не лише для дітей, а й, я думаю, для нас із вами, дорослих уже людей. Всі ми з теплом згадуємо, як мами купували мандаринки, смачні цукерки, якими ми потім разом прикрашали красуню-ялинку. І важливим було не саме свято, а підготовка до нього. Саме та сама таємнича та загадкова атмосфера очікування дива і запам'ятовується всім дітям.

Тому дуже велику увагу потрібно приділити спільному з дитиною декоруванню житла, прикрасі ялинки, підготовці та упаковці подарунків, виготовленню різноманітних святкових виробів.

Підготовку до свята треба починати хоча б за 2-3 тижня. Потрібно написати або намалювати лист разом з дитиною для Діда Мороза. З нього ви дізнаєтесь, що хоче отримати ваша дитина від Діда Мороза в подарунок. Заздалегідь попередьте дитинку у тому, що Дід Мороз не завжди приносить те, що він замовляв, щоб у малюка не було розчарування, якщо ви не зможете це реалізувати. Ваше батьківське почуття має підказати вам вихід із такої ситуації.

Пам'ятайте, що дитина має отримати подарунок не лише від Діда Мороза, а й від вас, батьків.

Розкажіть дитині найпростішими словами про це свято – коли йде старий рік, то на зміну йому приходить Новий рік. Люди вірять у те, що у старому році залишаються всі неприємності та сум, а з Новим Роком приходить багато всього нового та цікавого. Тому всі радіють приходу Нового Року, чекають на нього і прикрашають до цього свята свої будинки.

Почніть читати вірші. казки та оповідання на новорічну тему, ставте аудіо-казки та пісеньки.

Є багато книжок, у яких зібрані вірші та оповідання, присвячені новорічній тематиці.

Зробіть паперові сніжинки, прикраси РАЗОМ з дитиною.

Зараз у магазинах продаються будь-які прикраси та декорації, які тільки можна вигадати. І все ж таки, краще вам разом з дитиною творити прикраси для дому своїми руками. Саме це створює у дитини відчуття та передчуття свята і надовго залишається у пам'яті. Паперові сніжинки можна наклеювати на вікна мильною водою, скотчем або підвішувати за ниточки по всьому приміщенні. Так ваш будинок одразу стане чарівним.

Якщо дитина ще не вміє користуватися ножицями, сніжинки вирізають батьки, а наклеюють та розвішують діти. Нехай дитина почувається повноцінним учасником підготовки до свята. Дітям, які вже вміють користуватися ножицями, ви можете зробити паперові заготовки та промалювати простим олівцем контур для вирізування. Складність заготівлі залежить від віку дитини. В інтернеті дуже багато зразків того, як можна вирізати сніжинки. ОБОВ'ЯЗКОВО ПОХВАЛІТЬ вашу дитину і навіть якщо сніжинки здаються вам не дуже вдалими, а дитині подобаються, нехай вони займуть своє місце в вашому будинку.

Дозвольте дитині самостійно розставити інші декорації.

Якщо у вас є фігурки Снігуроньки, Діда Мороза, оленів та інші декоративні новорічні персонажі, запитайте у дитини, куди б вона хотіла поставити їх. Порадьтеся з малюком, поділіться вашими ідеями та надайте йому вибрати остаточне місце для них. Дитина в ці моменти почуватиметься важливим учасником новорічної підготовки. Гостям, які приходитимуть до вас у будинок, наголошуйте, що це ваш синок чи донечка допомогли вам так прикрасити будинок.

Допоможіть дитині підготувати подарунки до Нового року. Запропонуйте малюку щось намалювати, зліпити чи вирізати для кожного члена сім'ї.

Прикрашайте ялинку разом із дитиною. Спільна прикраса ялинки займає центральне місце у підготовці до Нового Року. Намагайтеся робити це усією сім'єю. Ці спогади залишаться у пам'яті дитини на все життя. Зовсім маленьким діткам, яким складно вішати кулі на гілки, запропонуйте розкладати або кидати на ялинку маленькі шматочки вати. Скажіть, що це буде наче сніг. Маленьким дітям дуже подобається. Попросіть малюка пальчиком показувати місце, куди він хоче, щоб ви повісили кульку.

Старшим дітям давайте якомога більше самостійності в прикрасі ялинки. Якщо їм прийшли якісь креативні ідеї, намагайтеся підтримати (наприклад, повісити на ялинку цукерки, сушіння, покласти на гілки якісь іграшки). Нехай ваша ялинка виглядає дещо незвично, але дитині буде приємно, що це був його задум. Повторюйте періодично «Дуже добре місце ти знайшов цій кульці», «Як чудово в тебе виходить».

Щасливого Нового року!

Шкідливі звички у дітей дошкільного віку як боротися, профілактика

Напевно всі батьки мріють про те, щоб їх дитина росла найслухнянішим і самим хорошим. Але у всіх дітей рано чи пізно з'являються погані звички, які викликають невдоволення у батьків. У нашій статті ми розберемося звідки ж вони беруться і що з ними робити.

Всі знають, що потрібно обов'язково боротися зі шкідливими звичками у дітей, але мало хто знає як це правильно робити. Спочатку потрібно з'ясувати причину їх появи, а потім шукати методи боротьби.

Шкідлива звичка у дітей дошкільного віку - це дії, які малюк робить часто і несвідомо. Він не розуміє, що це некрасиво або некультурно. Його дії не несуть ніякого смислового навантаження.

З'являються звички у маленьких дітей ще навіть тоді, коли вони перебувають в утробі матері. На узі мамам часто показують як їх малюк смокче палець. Потім він з'являється на світ і мама зауважує, що він продовжує це робити. Зазвичай таким способом малюк просто намагається заспокоїтися або робить це просто через смоктального рефлексу, який притаманний усім новонародженим малюкам.

• колупання в носі;
• сутулість;
• розмахування руками або надмірно активна жестикуляція;
• ерзанье на стільці.

Ці звички зазвичай не завдають особливої ​​шкоди, але нічого хорошого за собою не несуть. І чим раніше ви почнете відучувати дитини від них, тим буде легше і краще.

До шкідливих звичок відносяться:

• коли дитина гризе нігті або шкіру навколо них;
• коли кусає губи до крові;
• коли перебирає або вириває волосся на голові;
• коли кусає щоки з внутрішній сторони;
• коли смикає мочку вуха;
• коли затримує дихання.

Здійснюючи такі дії дитина швидше за все намагається подолати що виник страх або стрес. Хоче зменшити свої негативні емоції.

Однією з головних причин появи шкідливих звичок у дітей є бажання наслідувати. Обов'язково стежте за своїми діями і попросіть всіх близьких родичів робити те ж саме. Пам'ятайте, що діти дуже швидко запам'ятовують і копіюють все, що роблять їхні батьки.

Як боротися зі шкідливими звичками у дітей

Для того, щоб уникнути появу небажаних дій, треба обов'язково проводити профілактику шкідливих звичок у дітей. Як вже говорилося раніше, стежте за своїм діями. Не робіть дитині поганого прикладу. Якщо ви будете користуватися нецензурними виразами, то швидше за все ваш малюк навчиться і почне виражатися точно також. Кращою профілактикою шкідливих звичок є похвала дитини, за те, що він добре себе веде. Час від часу проводите бесіди з дитиною про правильну поведінку і в чому воно полягає.

Давайте тепер розберемося як боротися зі шкідливими звичками у дітей:

Не панікуйте і не турбуйтеся, якщо вам швидко не вдається викорінити шкідливу звичку у малюка. Часто на це треба витратити не мало сил і часу. Головне не пускати на самоплив, тому що це може привести до негативних наслідків. Дитина може гальмувати в фізичному і психологічному розвитку, може стати невпевненим в собі і внаслідок цього замкнутися, віддалитися від оточення

Знайдіть індивідуальний підхід до своєї дитини, адже хто як не ви можете допомогти своєму малюкові подолати всі труднощі і неприємності.

Напевно кожна сім'я мріє про хороших і гармонійних відносинах зі своєю дитиною. У нашій статті ми розберемося як розвиваються взаємини між дітьми і батьками і які можуть виникнути проблеми.
10

У систему виховання малюків і дітей старшого віку входять особливі принципи, яких варто дотримуватися і методи, якими потрібно керуватися в виховному процесі. Для систематизації виховання потрібна розробка певних цілей, яких потрібно досягти батькам, і завдань, які перед собою потрібно для цього поставити

В останні десятиліття відбулися глибокі зміни соціально-економічних умов життя суспільства, які знову зробили актуальною проблему виконання батьками обов’язків щодо виховання своїх дітей. Перед юридичною наукою і практикою встали питання регулювання батьківських обов’язків в нових умовах, коли половина сімей розпадається, батьки, зайняті зароблянням грошей, не мають можливості приділяти своїм дітям досить часу, починають з’являтися нетрадиційні форми сім’ї. У зв’язку з чим важливо закріпити у правових нормах обов’язки батьків та гарантії їх реалізації.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини (1989р.), міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Як зазначено в Декларації ООН по правах дитини (1959р.), “дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження”.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає:

визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері.

Як кажуть, «батьків не обирають» і, нажаль, деякі з них частково або зовсім не приділяють уваги своїм неповнолітнім дітям, тим самим порушують подальше становлення та розвиток їх дитини у нашому суспільстві. Крім того у 150 ст. Сімейного кодексу України говориться «…Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.»

Якщо є обов’язки, то є і відповідальність!

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

«ВАША ДИТИНА»

Ваша дитина ні в чому перед вами не винна. Ні в тому, що з’явилась в цей світ. Ні в тому, що створила вам додаткові труднощі. Ні в тому, що не дала очікуваного щастя. Ні в тому, що не виправдала ваших сподівань. І ви не маєте права вимагати, щоб вона вирішила ці проблеми.

Ваша дитина – не ваша власність, а самостійна людина. І вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати на свій розсуд її життя ви не маєте права. Ви можете лише допомогти їй вибрати свій життєвий шлях, вивчивши її здібності і інтереси і створивши умови для їх реалізації.

Ваша дитина далеко не завжди буде слухняною і милою. Її впертість і вередування притаманні її поведінці, як і сам факт її присутності в сім’ї.

У багатьох вередуваннях і пустощах вашої дитини винні ви самі. Тому, що своєчасно не зрозуміли її. Пожаліли свої сили і час. Почали сприймати її через призму нездійсненних сподівань і просто роздратування. Почали вимагати від неї того, що вона попросту не може дати – в силу особливостей і віку, або характеру. Не бажали приймати її такою, якою вона є. Ви повинні завжди вірити в те найкраще, що є у вашої дитини. В те найкраще, що в ній ще буде. Не сумніватися в тому, що рано чи пізно це найкраще обов’язково проявиться. І зберігати оптимізм у всіх педагогічних негараздах.

БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ: НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї

Сьогодні ми вже добре знаємо про існування такого ганебного та досить, на жаль, поширеного явища, як насильство в сім’ї. В Україні навіть прийнято Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

За статистикою, 75 % потерпілих від домашнього насильства в сім’ї є діти.

З А К О Н У К Р А Ї Н И « Про попередження насильства в сім'ї» визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Також у цьому законі дається визначення - «… насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;…»

Також у цьому Законі подано визначення

• фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності;

• сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім'ї;

• психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;

• економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я;

Кожен з нас мав справу з вербальним або словесне насильством: здійснюється, коли докоряють за кожний вчинок, критикують особистість або принижують грубою лайкою.

Емоційне насильство може здійснюватись без слів — за допомогою міміки, поз, поглядів.

Психологічне насильство проявляється на побутовому рівні у

- використанні лайливих слів, крику, образі, які негативно впливають на самооцінку партнера;

- образливих жестах або діях, примусу до принизливих дій;

- прояві грубощів стосовно рідних або друзів партнера;

- завданні шкоди домашнім тваринам, до яких емоційно прив’язаний

- партнер(жертва);

- знищенні, пошкодженні або приховуванні особистих речей;

- грубій критиці вчинків, думок, почуттів; ставлення як до слуги;

обмеженні свободи дій і пересування;

- контролі і обмеженні можливості спілкування з рідними або друзями, переслідуванні;

- погрозах (фізичного насильства);

- ігноруванні, нехтуванні дитини, відсутністі доброзичливої атмосфери;

- втягуванні у з’ясування стосунків, шантаж;

- недостатнє задоволення потреб в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі;

- недостатнє забезпечення дитині необхідної підтримки, уваги, прихильності..

Якщо існує закон, то існує і відповідальність як адміністративна, так і юридична.

СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОЇ СІМЕЙНОЇ АТМОСФЕРИ

ПАМ ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на весь день.

Час нічного відпочинку для кожного суто індивідуальний. Показник один: дитина повинна виспатися і легко прокинутися до того часу, коли ви її будите.

Якщо у вас є можливість погуляти з дитиною, не втрачайте її. Спільні прогулянки – це спілкування, ненав’язливі поради, спостереження за навколишнім середовищем.

Навчіться зустрічати дітей після їх перебування в дошкільному закладі.

Чи доцільно першим ставити запитання: «Що ти сьогодні їв?». Краще поставте нейтральні питання: «Що було цікавого в садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» і т.п.

Радійте успіхам дитини. Не дратуйтеся в момент її тимчасових невдач. Терпляче, з інтересом слухайте розповіді дитини про події в її житті.

Дитина повинна відчувати, що вона кохана. Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.

Створіть у сім’ї атмосферу радості, любові і поваги!

ПОРАДИ

“ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ”

Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони: 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.

Навчити її казати «НІ», навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

Припинити фізичну і словесну агресію до неї та до інших людей

Знаходити час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками. Пам’ятати, що вона має свої особливості.

Залучати дитину до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

Залучати дитину до створення сімейних правил.

«ДИТЯЧІ ОБОВ’ЯЗКИ»

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Як стверджують дослідники, у 6–7-літніх дітей почуття обов’язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці. Як відомо, права не існують без обов’язків. Діалектичний взаємозв’язок прав і обов’язків – головна суть виховання правосвідомості. Що ж таке обов’язок у дитячому розумінні?

Обов’язок – це те, що діти повинні робити, щоб бути корисним собі та навколишнім.

Дітям необхідно дати поняття про такі обов’язки:

- дотримуватися правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;

- слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім’ї;

- не ображати молодших і допомагати старшим;

- шанувати державні символи України;

- берегти й охороняти природу;

- старанно вчитися;

- дотримуватися правил безпеки життя;

- дбати про власне здоров’я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами;

- підтримувати порядок у своїй кімнаті.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ КОЖНОГО «КАРАЮЧИ, ПОДУМАЙ: А НАВІЩО?»

(ЗА В. ЛЕВІ «СІМ ПРАВИЛ ДЛЯ ВСІХ»)

Покарання не має шкодити здоров’ю дитини – ані фізичному, ні психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання має бути корисним.

Якщо у вас є сумніви: карати або не карати, НЕ карайте. Навіть, якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики», жодних покарань про «всяк випадок»! За один раз – одне. Навіть, якщо скоєно відразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все «оптом», а не по одному за кожну провину. Краще не карати зовсім, аніж карати з запізненням.Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку. Якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження. Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.

Соціальна поведінка дитини дошкільного віку

Новонароджена дитина ще не є особистістю, але вона має можливість нею стати, якщо для цього створюються сприятливі умови, Насамперед, потрібно сформувати у дитини ставлення до себе, до інших та до навколишнього світу. Спочатку формується ставлення до найближчих дорослих, зокрема матері, згодом коло людей, до яких дитина ставиться певним чином, зростає. Хтось їй подобається, хтось не дуже, із кимось вона хоче перебувати поруч, когось ігнорує. У дошкільному віці основним об'єктом усвідомлення своїх ставлень стають однолітки.

Дитина починає розуміти свої суто психологічні особливості, свою несхожість на інших, формує позитивне ставлення до своєї зовнішності, статі, імені, віку, свого вміння, навичок. Одним із показників виникнення особливості є поява у дитини перших стійких симпатій до однолітків, перші закоханості, стійких симпатій і до іграшок, і до дорослих. Якщо взяти до уваги дорослу людину, то вона має високий статус, користується повагою в колективі передусім тому, що вона є носієм групових цінностей, групових норм. Вона знає, що групі подобається, а що - ні, що припустимо, а що забороняється. Вона органічна у цьому колективі, вона - своя.

Зі статусною людиною всі хочуть спілкуватись, на її думку всі зважають, вона авторитетна. Той, у кого статус, на жаль, не дуже високий, частіше соромиться, виявляє невпевненість, відчуває дискомфорт у спілкуванні. Йому здається, що його не зрозуміють, тому краще й не виявляти свої бажання, не розповідати про себе відверто. Людину з невисоким статусом найчастіше практично не помічають, що дуже важко переживається й може стати поштовхом до несподіваних агресивних дій або подальшої усамітненості.

Статус - це передусім місце людини у групі, у системі взаємин з іншими людьми. Статус відтворює загальне ставлення, реальні очікування оточуючих. У статусі віддзеркалюється ступінь впливу людини на інших членів групи. І саме від дорослих, які перебувають поруч із дитиною, залежить формування особистості та її місце в групі, її статус. Кожна людина прагне до успіху, самоствердження, але не завжди має можливість швидко і легко досягти своєї мети, адже на заваді - почуття власної недосконалості. Тому без перебільшення вагомою та важливою є підтримка та допомога рідних та близьких людей.

Від чого ж залежить стан здоров'я дитини?

Від чотирьох факторів:

- спадковості (20 %);

- рівня медичного обслуговування (10 %);

- умов середовища за проживанням (20 %);

- способу життя (50 %).

Як бачите, шановні батьки, здоров'я дитини залежить від вас на 80 відсотків.

У неділю, 20 червня, в Україні та в світі відзначається День батька.

Це свято на честь татусів відзначається щорічно в більшості соціально розвинених країн. Українці святкують День батька у третю неділю червня. В Україні День батька офіційно святкується з 2019 року.

Свято встановлене назнак вдячності чоловікам, які сумлінно та самовіддано піклуються про своїх дітей. Цього дня організовують сімейні святкування, пікніки, батьків вітають тадарують їм подарунки, висловлюючи свою любов і вдячність.

ДЛЯ ВАС, ТАТУСІ!

Анкета
(участь тата у вихованні дитини)

Ми всі звикли, що вихованням дітей активно займаються мами. Більшість книг для батьків також адресовано мамам, на батьківські збори переважно приходять мами або бабусі. Однак психологи попереджають, що недооцінка ролі батька негативно впливає на розвиток особистості дитини. Ми навіть не усвідомлюємо того, який великий вплив має батько на дітей. Але наскільки ефективний цей вплив, чи сприяє повноцінному розвиткові дитини і гармонійним стосункам у сім'ї - залежить від тієї виховної позиції, що її дотримується батько.

Пропонуємо цей тест лише татусям.
Потрібно висловити своє ставлення до запропонованих стверджень.

Якщо Ви згідні з цим висловлюванням, то отримаєте 2 бали, якщо не зовсім згідні - 1 бал, не згідні - 0 балів.

Оцініть, будь ласка, запропоновані висловлювання:

1.Тато краще справляється з дорослими дітьми, ніж з маленькими.

2. На випадок розлучення діти повинні залишатися з матір'ю.

3. Добрий чоловік, як правило, і добрий тато.

4.Чоловікові не личить відкрито висловлювати свої почуття.

5.У питаннях виховання думка батька є вирішальною.

6. Після народження дитини дружина приділяє чоловікові менше уваги.

7.Дітям ліпше жити без батька, ніж терпіти поганого.

8.Оскільки вважається, що жінка кращий вихователь, ніж чоловік, то нехай вона і виховує дітей.

9. Якщо дитина не може з чимось упоратися, вона повинна завжди звертатися до мами.

10. Чим сильніша любов до дитини, тим легше її виховувати.

11. Тато повинен втручатися у виховання дитини лише тоді, коли про це попросить дружина.

12.Дитина, яка залишилася з мамою після розлучення батьків, не страждає без батька.

13. Мами, як правило, надто розбещують дітей.

14. Відпустку бажано проводити всією сім'єю.

15.Хлопчик з самого раннього віку повинен виховуватися інакше, ніж дівчинка.

16.Деякі діти хочуть проводити час частіше з татом, ніж з мамою.

17.У Вас часто виникає відчуття, що для Вашої дружини дитина важливіша, ніж Ви.

18. У всіх питаннях виховання Ви можете з успіхом замінити дружину.

19. Дитина більше повинна поважати батька, ніж маму.

20. Ваша дружина завжди втручається, коли Ви починаєте займа­тися з дитиною.

21.При бажанні чоловік може впоратися з новонародженим не гірше від жінки.

22. Вплив батька більш важливий для сина, ніж для доньки.

23. Ваша дружина не сприймає Вас як серйозного вихователя.

24. Коли в сім'ї є бабусі, виховувати дитину набагато легше.

Підрахуйте бали, які Ви набрали в кожній групі питань

Група "А" - відповіді на запитання №№ 1, 4, 5, 12, 13, 15, 19, 22

Група "Б" - відповіді на запитання №№ 3, 7,10,14,16,18, 21, 24

Група "В" - відповіді на запитання №№ 2, 6, 8, 9, 11, 17, 20, 23

Кожна група відповідає одному з типів.
У якій групі Ви набрали найбільше балів - до такої Ви і належите.

Результати групи "А" - традиційний тип - Тато - глава сім'ї, якому належить вирішальне слово в усіх питаннях, в тому числі й у вихованні. Він досить строгий, надає великого значення дисципліні, вимагає від дітей вико­нання цілого ряду обов'язків. Але в принципі між ним і дітьми немає щирих стосунків. Діти ставляться до батька стримано, оскільки відчувають, що він недостатньо розуміє їх бажання та інтереси.

Результати групи "Б"- сучасний тато - Для нього спілкування з дітьми, турбота про них - природ­ний обов'язок. Хоча в нього і немає стільки вільного часу, як хотілося б, багато уваги проте він приділяє своїм дітям. Такий тато не соромиться показувати дітям свої почуття. Він вміє не лише знайти взаєморозуміння зі старшими дітьми, але й доглядати за маленькими. Діти його обожнюють.

Результати групи "В" - батько, який турбується про сімейне благополуччя- Такий чоловік надає повну свободу дружині в питаннях виховання. Вважає, що він все одно не зможе замінити її у питаннях виховання. Тим паче, що він постійно завантажений роботою. Не дивно, що через певний час діти починають стави­тися до нього відчужено. Напевно, більш гармонійних стосунків можна досягти, якщо дружина продемонструє свою довіру до нього, як до вихователя.

Інформація за посіланням wym-1623410587777